- строкар
- -я́, ч., іст.Робітник, що працював за наймом, перев. під час польових робіт, у поміщицькому або куркульському господарстві.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
строкар
Смотреть что такое "строкар" в других словарях:
строкар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
строкарка — и, іст. Жін. до строкар … Український тлумачний словник
строкарський — а, е, іст. Прикм. до строкар … Український тлумачний словник
строковець — ківця/, ч., іст. Те саме, що строкар … Український тлумачний словник
строковик — а/, ч., іст. Те саме, що строкар … Український тлумачний словник
наймит — (той, хто працював у наймах), найманець; робітник (той, хто працював за наймом у приватного власника); строкар, строковик (у сільському господарстві) Пор. слуга 1) … Словник синонімів української мови
